16 грудня відбулося урочисте відкриття Х Міжнародної науково-практичної конференції “ПЕДАГОГІКА МИСТЕЦТВА ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ, РОЗВИТКУ ПСИХІЧНОГО І ФІЗИЧНОГО ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ ТА КУЛЬТУРНОГО ЗРОСТАННЯ ВПРОДОВЖ ЖИТТЯ”, започаткованої у 2013 році кафедрою теорії і методики музичної освіти та хореографії МДПУ імені Богдана Хмельницького.
Мета проведення заходу: актуалізацію людино- і культуротворчої місії педагогіки мистецтва як актуальної освітньої технології збереження і розвитку психофізіологічного здоров’я та культурного зростання особистості в умовах цивілізаційних викликів.
За ці роки тематика конференції зацікавила представників із Сполучених Штатів Америки, Австралії, Австрії, Болгарії, Вірменії, Грузії, Канади, Казахстану, Китайської народної Республіки, Республіки Молдови, Мексики, Польщі, Португальської республіки, Франції та Фінляндії, що підтверджує актуальність обраної проблематики та міжнародний статус конференції. Учасниками конференції були представники 12 закладів вищої освіти України та 13 іноземних закладів вищої освіти. Загальна кількість зареєстрованих учасників сягала 109, серед яких фундатори-науковці і початківці, студентська молодь та представники хореографічної, музично-педагогічної професій, психологи, медики.
З вітальним словом до учасників конференції звернулись Гузь Н.В.– в.о. директора Навчально-наукового інституту соціально-педагогічної та мистецької освіти Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького.
Зі словами привітання до учасників та гостей конференції звернулись міжнародні колеги: Наталя Краско – доктор соціології, антропології та культури, головний асистент Професійного педагогічного факультету філіалу Софійського технічного університету в місті Слі́вен; Мар’ян Васильєв ‒ художній керівник та методист Державної національної школи мистецтва танцю міста Софія та Катерина Анапольська – професор, керівник Паризьського хору духовних піснеспівів “Знамення”.
Із пленарними доповідями виступили: Сюзен Хенсер – Президент Міжнародної асоціації музики та медицини, доктор медичних наук, засновник та професор кафедри музичної терапії в музичному коледжі Берклі, яка розкрила питання терапевтичного ефекту засобами музичного мистецтва на психофізіологічний стан людини; про особливості вирішення запитів освіти щодо основи особистісноценторованого викладання фахових дисциплін в закладах вищої освіти міжнародних партнерів розкрив Дмитро Перевертайленко – доктор музичного мистецтва, доцент факультету Тарлтонського державного університету образотворчих мистецтв; Терещенко С.В. – кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри теорії і методики музичної освіти та хореографії Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького звернули увагу на безмежний потенціал педагогіки мистецтва для збереження психічного і фізичного здоров’я людей різних вікових категорій та культурного зростання особистості впродовж життя. Спікери пропонували учасникам та гостям конференції практичні арт-терапевтичні вправи і продемонстрували візуалізацію результатів роботи викладачів музичного мистецтва щодо способів формування стресостійкості суб’єктів освітнього процесу засобами музичного мистецтва.
На завершення пленарного засідання учасники науково-практичної конференції мали можливість приєднатися до обговорення кейсу: “Арт-самовираження вчителів музичного мистецтва”, поділившись власним досвідом, враженнями або ідеями.
Другий день роботи Міжнародної науково-практичної конференції пройшов у плідній співпраці педагогів практиків та студентів. Науково-методичну панель відкривали Олександр Кондрашов – доктор філософії, доцент Університету Томпсон-Ріверс та Арина Мітєва – директорка Болгарського культурного-освітнього центру імені Кирила та Мефодія, аспірантка Софійської консерваторії імені Панчо Владигерова, член координаційної ради волонтерського центру у місті Софія, концертмейстерка кафедри теорії і методики музичної освіти та хореографії Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького висвітлюючи особливості інтеграції української освітньої реальності; питання взаємосплетіння українського етнокультурного спадку та індивідуально-творчих ідей митців-науковців інших країн було представлено у авторському творчому проєкті Сари Мартинез – докторки педагогічних наук, фахівечині з витонченого мистецтва у незалежному шкільному окрузі Флюгервіль; питання практичного інструментарію викладачів музичного мистецтва в умовах динаміки освітніх тенденцій за різними форматами навчання висвітлила Світлана Терещенко – кандидатка педагогічних наук, старша викладачка кафедри теорії і методики музичної освіти та хореографії Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького.
На завершення науково-методичної студії педагогів-практиків (2 панель пленарного вебінару) учасникам конференції був запропонований майстер-клас на тему “Особливості вивчення екзерсису народно-сценічного танцю біля станка” від викладача кафедри теорії і методики музичної освіти та хореографії Ганни Проскуріної та творчий проєкт – “Хореографічна майстерня з дисциплін «Теорія і методика викладання народно-сценічно та класичного танців»” від Ярини Кузнецової – викладача-асистента кафедри теорії і методики музичної освіти та хореографії.
Науково-дослідна робота здобувачів різних рівнів вищої освіти була представлена здобувачами вищої освіти в панелі “Студентська наука. Магістерській студії”.
По завершенню конференції було проведено обговорення резолюції конференції та всім учасникам заходу було надано можливість висловити власні враження та побажання для подальших науково-методичних зустрічей на конференції. Бажаємо подальших творчих злетів і чекаємо в МДПУ імені Богдана Хмельницького на наступній зустрічі учасників ХІ Міжнародної науково-практичної конференції “Педагогіка мистецтва для збереження, розвитку психічного і фізичного здоров’я особистості та культурного зростання впродовж життя”. За результатами роботи конференції формується збірка праць її учасників, що дасть змогу більш детально ознайомитись з їхніми науковими інтересами та виокремити питання, які вимагають подальшого дослідження.
.
