Насичені останні дні на змістовні вебінари, але час, витрачений на навчання, того вартий! Самоосвіта на вебінарах та проведення власних вебінарів вкладається у щоденний графік роботи та стає звичайним способом життя викладача у період карантину.
13 травня 2020 року робоча група проекту у складі: доцента кафедри педагогіки і педагогічної майстерності Ізбаш С.С., старшого викладача кафедри математики і фізики Яковенко А.С., доцента кафедри ботаніки і садово-паркового господарства Логвіна-Бик Т.А., доцента кафедри інструментального виконавства та музичного мистецтва естради Котова Л.І., доцента кафедри соціології Букрєєва І.В., асистента кафедри математики і фізики Таблер Т.І. в межах участі у міжнародному проекті «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність (напрямок ЗВО)», що реалізує Рада Міжнародних наукових досліджень та обмінів IREX in Ukraine відвідали вебінар на досить оригінальну тему: «Як працює наш мозок у сприйнятті інформації (нейронауковий погляд на критичне мислення). Спікерка – Ярина Вишенська – біолог, співзасновниця анімаційної студії, яка використовує нейробіологічні підходи у створенні ефективних просвітницьких відео.
Головний меседж вебінару: мозок при роботі витрачає енергію, витрачає ресурси на осмислення інформації, але мета мозку – не втратити свої ресурси, тому він звертається до поведінкових стереотипів та звичок, старих форм поведінки, які вже були сформовані у попередньому досвіді людини і відтворює їх. Таким чином, мозок економить енергію.
Пропонуємо до уваги цікаві нотатки з вебінару.
Щоб довести мислення до критичного, треба змусити мозок думати. Але критичне мислення допомагає зробити правильні висновки у важливі моменти… коли наш мозок бачить сенс. Гортаючи стрічку у Фейсбуці наш мозок не сприймає цю інформацію як таку, на яку треба витрачати ресурси. Мозку треба увімкнутися. У педагогіці говорять про те, що треба сформувати навичку аналізувати інформацію, але ця навичка як м’язи – чим більше тренувати, тим краще результат. Ефективність мислення залежить від того, наскільки мозок натренований.
Щоб мозок міг думати, треба заблокувати інші подразники та зосередитись. Як зробити мисленнєву натренованість ефективною? Для цього необхідно навчитись відкидати зайве, але наш мозок лінивий і відкидає все. Раніше людина не сприймала багато подразників, у неї був час зупинитись і подумати. Сьогоднішня людина живе у форматі споживання інформації, а не осмислення. Споживання полягає в тому, що людина впізнає картинки і букви, гортаючи стрічку новин, але далі процес мислення не йде!
Ми живемо у період інформаційного буму. Технологійний розвиток призводить до того, що технології дешевіють, а значить збільшується їх доступність і інформація знаходиться на відстані «витягнутої руки». Відбувається розвиток цивілізації, але так званої цивілізації дурнів!!! ‼️Мозок не хоче думати, тому що розуміє, що висновок може взяти у інших, в інтернеті.
До 25 років у людини відбувається процес формування лобних долей головного мозку, які відповідають за аналіз інформації. Якщо до 25 років закласти механізми, яких буде дотримуватися людина, то лобні долі привчяться працювати.
Сприйняття підживлюється мотивацією та емоціями, мозок концентрується, напружується, встановлюються зв’язки між нейронами, з’являється транспортне сполучення, нейрони бігають і у такий момент людина може пам’ятати певну інформацію, але якщо напруження спадає, нейрони розслаблюються і, якщо такий процес відбувається довготривало, то людина поступово забуває певну інформацію. Тому у педагогіці важливе повторення матеріалу!!!
Якщо мозок постійно напружувати, вимагати працювати, то мозок шукає місце для довготривалого збереження інформації. У навчанні ефективно цей процес відбувається коли вчителі просять учнів повторювати матеріал через збільшення проміжків часу (наприклад, через 1, 2, 7, 24, 48 і т.д. годин). Таким чином, збільшуючи термін повторення, мозок буде краще працювати і, відповідно, відбувається запам’ятовування інформації на тривалий проміжок часу. Повторювати краще в день, але не в ночі (!), тому що мозок під час сну сотрує інформацію та утворює нові нейронні зв’язки.
Для ефективного процесу запам’ятовування важливий гормон дофамін – це гормон щастя, біологічно активна речовина, яка в мозку людини передає емоційну реакцію і дозволяє відчувати задоволення і не відчувати біль. Якщо дофаміну достатньо, мозок запам’ятовує інформацію краще. Також дофамін є одним з головних компонентів біохімічного механізму закоханості – мозок людини, що закохалася, починає стрімко виробляти дофамін, чим пояснюється автоматичне запам’ятовування, наприклад номеру телефону.
Пам’ять треба тренувати свідомо, тому вчителі пропонують різні методи, наприклад: вивчити вірш, прочитати вголос, подумки проговорити, декламувати усно, розвивати моторику при запам’ятовуванні.
Важливий етап запам’ятовування – це відтворення – наприклад, переповісти комусь. Ритм і рима – це ті одиниці, які упаковують інформацію в єдине ціле. Для запам’ятовування дуже важливо пояснювати учням де ці знання можуть використовуватись. Так формується усвідомлена мотивація!
Уява, абстрактне мислення, пошук зв’язків, аналогія допомагають переробляти велику кількість інформації та об’єднувати її в єдине ціле. Ресурси мозку є обмеженими, тому він намагається зберігати в пам’яті невелику кількість інформації, її елементи, щоб потім відтворити події або інформацію. Наприклад, запах, який людина запам’ятала, може «розкрутити» цілий клубок подій, які трапилися з людиною 20 років тому назад.
Але спостерігається така особливість: якщо мозку недостатньо деталей, то він їх придумує сам (!). Мозок добудовує вигляд подій і може допускатися помилок. Тому покази свідків є ненадійним джерелом інформації!!! ‼️ Свідок може додавати направляючи елементи, які вигідні йому. Цей ефект називається «пам’ятаємо те, що не пам’ятаємо»!
Правильні рішення формуються завдяки аналітичній діяльності лобних долей мозку.
Американським вченим-нейробіологом в галузі людської свідомості, науковим співробітником Каліфорнійського університету в Сан-Франциско проведений експеримент про можливість людини приймати певні рішення. Виявилося, що мозок створював рішення швидше, ніж людина це усвідомлювала. Затримка складала 11 секунд. Тому, ми не можемо сказати, що наш мозок нас контролює. Але результати такого дослідження не можна приймати однозначно (!), тому що це наче знімає з нас відповідальність за наші дії. Експеримент доводить, що мозок опрацьовує і приймає рішення залежно від того, що людина в нього заклала. Людина, у якої не працюють лобні долі, не може приймати рішення, адже для прийняття рішення мозок шукає інформацію або певні дії, які «записані» у лобних долях.
Ось така цікава інформація щодо роботи нашого мозку у сприйнятті інформації. З цього можна зробити висновок: треба постійно змушувати мозок працювати, перевіряти інформацію, аналізувати в результаті чого з’явиться продукт – правильне рішення, яке мозок обере з накопичених варіантів, що акумулювала людина у лобних долях впродовж свого життя. Цікаво! А Вам?
Далі буде…. IREX анонсував наступний вебінар з Яриною Вишенською відбудеться 19 травня 2020 р. Як повідомила менеджерка проекту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність (напрямок ЗВО)» Олена Тараненко наступного разу мова піде про таке:
1. Співвідношення емоційного і фізичного у сприйнятті інформації.
- Чи можна вірити власним очам?
- Чому різні люди дивляться на одне, а бачать інше?
- Когнітивні упередження у сприйнятті медійної інформації.
Нагадаємо, з жовтня 2019 року дві робочі групи викладачів МДПУ імені Богдана Хмельницького у складі Ізбаш С.С., Букрєєвої І.В., Котової Л.М., Яковенко А.С., Таблер Т.І., Логвіної-Бик Т.А. та викладачі філологічного факультету на чолі з деканом факультету Коноваленко Т.В. беруть участь у Всеукраїнському проекті «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» (напрямок ЗВО), що реалізується в Україні Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів IREX, Академією української преси, Посольством США, Посольством Великої Британії за підтримки Міністерства освіти і науки України.
Інформацію підготувала доцент Ізбаш С.С.
