Протягом багатьох років Олег Миколайович був щирим другом кафедри української і зарубіжної літератури МДПУ. Поет завжди був бажаним гостем не лише під час творчих зустрічей зі студентами. Він брав активну участь в інших культурних і наукових заходах кафедри, факультету та університету.
У своїх поезії, прозі, публіцистиці, перекладах, як і в житті, Олег Миколайович був щирим і максимально відповідальним, тому кожний його твір — це свідчення самовідданого служіння поезії, людям, Україні, яку він любив понад усе.
Вкрай важко усвідомити, що його вже немає серед нас, та залишилися його неповторні твори, кожен з яких — яскравий приклад потужного літературного хисту, щирої гуманності, духовного та душевного світла митця, який прагнув зробити цей світ добрішим і щирішим.
Таких Людей та Митців не забувають! Пам’ять про Олега Гончаренка — це наша вдячність йому та його блискучому таланту!
