16 січня 2019 року в межах плану роботи Методичної майстерні педагога Нової української школи, кафедрою педагогіки і педагогічної майстерності (доцент Ізбаш С.С.) та кафедрою ботаніки і садово-паркового господарства (доцент Логвіна-Бик Т.А.) проведено тренінг з медіаграмотності для вчителів біології та природознавства Мелітопольського району.
Тема тренінгу: «Формування медіакомпетентності у вчителів біології та природознавства засобами інтерактивних методів навчання».
Мета тренінгу: розвиток у вчителів біології та природознавства медіакомпетентності як єдине ціле і угоджений комплекс інформаційної, медійної і технологічної компетенцій та надання методичного інструментарію для реалізації завдань впровадження основ медіаграмотності в освітній простір Нової української школи.
Чим цей захід відрізнявся від інших? Що було унікального на даному тренінгу? Нам вдалося застосувати зручний у використанні інтернет-сервіс Padlet. Це онлайн-дошка, на яку можна прикріпляти замітки, стикери, зображення, світлини, файли, посилання на зовнішні ресурси у процесі групової та індивідуальної роботи та робити це синхронно зі усіма учасниками разом. Учасники тренінгу потрапляли у потрібну онлайн-дошку за допомогою відсканованого QR-коду та мали можливість створювати стикери та писати на них відповіді в онлайн режимі одночасно. Розміщені стикери миттєво відображалися на всіх гаджетах учасників, а також на великому проекційному екрані. Після тренінгу всі учасники отримати інформаційні продукти своїх команд у PDF форматі, які було сконвертовано за допомогою сервісу Padlet та надіслано на їх електронні адреси. Далі більш докладно…
Тренінг розпочався з налагодження взаємодії та встановлення конгруентності у групі. Учасникам запропоновано гру «Давайте познайомимось!» Завданням було об’єднатися у пари та повідомити факт про партнера у вигляді яскравого заголовку і презентувати свого партнера. На обговорення виділялося 2 хвилини і цей варіант знайомства сприяв виробленню уміння формулювати факт і судження про партнера.
Потреби учасників на початку тренінгу визначили за допомогою складання ментальної карти «Очікування». Із відповідей вчителів на питання «Що Вам буде заважати?» вивели правила групи або контракт. Для додаткових запитань, які можуть виникнути у процесі тренінгу або для власних думок, якими можливо захочуть поділитися учасники, відведено колонку «Парковка». Робота організована у середовищі онлайн-дошки Padlet. Результати роботи учасників можна переглянути за посиланням: https://padlet.com/Lana_iz/media
У модулі 1 «Медіаосвіта та медіаграмотність» вчителі були ознайомлені з основними поняттями і сутністю медіаграмотності; проаналізували причини актуальності медіаграмотності в Україні; показали роль критичного мислення і важливість дотримання критичної дистанції до медіа. Акцент зроблено на запровадженні Концепції «Нова українська школа», де медіаграмотність виступає складовою інформаційно-цифрової компетентності учнів, а навички медіаграмотносі вже включено у Державний стандарт початкової освіти. Наведено цитати з виступу міністра освіти і науки України Лілії Гриневич, яка наголошує на тому, що медіаграмотність потрібно запровадити в практику роботи кожного вчителя та запропонувати вчителям України інструментарій для викладання медіаграмотності наскріно на усіх предметах в школі. Вчителі ознайомились із Концепцією медіаосвіти в Україні, яку розроблено Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України у новій редакції 2016 року http://mediaosvita.org.ua/…/kontseptsiya-vprovadzhennya-me…/
Мозковий штурм на тему: «Що для Вас означає «медіаграмотність»? допоміг учасникам виділити 5 причин, які спонукають до вивчення медіаграмотності на сучасному етапі розвитку суспільства. Об’єднавшись у 3 групи, вчителі долучилися до процесу визначення актуальності медіа в Україні. Кожна група працювала на онлайн-дошці одночасно, але для кожної групи було виділено окрему частину дошки. Результати роботи вчителів на онлайн-дошці дивіться за посиланням: https://padlet.com/Lana_iz/Rogatinskiy
Модуль 2 «Медіа як бізнес» розпочато з міні-лекції в якій мова йшла про те, яким чином ми взаємодіємо з медіа, за рахунок чого існують медіа, прибутковість медіа в Німеччині та в Україні. Вчителям було запропоновано на онлайн-дошці визначити власників популярних телеканалів та навпроти логотипу відомого телеканалу наклеїти стикер з прізвищем власника: https://padlet.com/Lana_iz/2cd8d8hzhfka Всі групи правильно впорались із цим завданням і зробили висновки, що медіа в Україні існує з метою впливу, кожен споживач інформації повинен бути журналістом, щоб знати як насправді працють медіа. Ці знання стосуються кожного, тому що інформаційне поле впливає на людину всюди незалежно від її бажання.
Рольова гра «Купуємо медіа» спонукала учителів біології спробувати себе у ролі олігархів, які мають можливість придбати телевізійний канал чи інтернет-сайт. Враховуючи біологічну спрямованість вчителів, завданням було продумати концепцію каналу, щоб сприяти біологічній освіті та формуванню біологічного мислення. Учасники об’єдналися у 3 групи і кожна група працювала на окремій онлайн-дошці. Після створення каналів групи презентували результати своїх робіт за допомогою проекції онлайн-дошки на великий екран. Особливу увагу звертали на вигоду, яку має отримати олігарх від роботи каналу і визначення інтересів олігарха, який організував роботу біологічного каналу. Учасникам вдалося продемонструвати позиції щодо лояльності до людей, концепцію каналу. Результати роботи 3-х груп вчителів викладено на онлайн-дошках:
Група «Весна» https://padlet.com/Lana_iz/ln1tf96twjcf
Група «Зима» https://padlet.com/Lana_iz/kmpvr4sp2tl
Група «Літо» https://padlet.com/Lana_iz/jiddjobbh75e
Гра-енерджайзер «Австралійський дощ» виклакала позитивні емоції у учасників і сприяла встановленню сприятливої психологічної атмосфери в колективі.
Модуль 3 «Інформування та вплив» мав на меті познайомити з основними видами інформації; дати виначення поняттям «інформація», «пропаганда», «дезінформація», «джинса»; усвідомлення, що часто під інформацією у мас-медіа маскують пропаганду та приховану рекламу; дати маркери розпізнавання різних видів інформації; сформувати навички складання медіатекстів інформативного характеру, уникаючи емоційного впливу.
Як впливає на нас інформаційний потік продемонстровано в улюбленій для всіх учасників тренінгів з медіаграмотності грі «Білий шум». У процесі виконання гри учасники переконалися, що ми живемо у світі багатобічних вертикальних комунікацій і це викликає «білий шум». Цілісна інформація, коли подається одночасно, сприймається хаотично, а знайома інформація не впізнається. Зрозуміти відомий текст можна тільки тоді, коли людина почула інформацію з одного джерела та саме ту частину, яка їй була відома раніше та викликала знайомі асоціації.
Вправа «Колесо емоцій», з якою нас познайомили під час робочої наради-тренінгу проекту «Вивчай та розріняй: інфо-медійна грамотність» (10-12 грудня 2018 року у м. Києві), спрямована на формування установки на критичне сприйняття інформації через розуміння своїх емоцій. Дана вправа показала, що у заголовках не має фактичності, а притягування нашої уваги відбувається через емоції. Автори статей у нас викликають емоції відволікання, здивування тощо. Якщо наші емоції визначено у центрі «Квітки емоцій» на насичених тонах, то це означає, що ми менше включаємо раціо, менше замислюємось про достовірність інформації та схильні гостро реагувати. Ті люди, які реагують на крайніх пелюстках більше схильні не панікувати, а розібратися у суті інформації, вони йдуть у текст і визначають справжній зміст статті.
Будь-яке повідомлення може бути інформативним і впливовим. Журналісти працюють в інформаційному полі, щоб привернути увагу до новини. Для того, щоб навчити розпізнавати емоційний вплив у медіатекстах, учасникам запропоновано взяти участь у грі «Асоціативне поле», підібравши асоціативні слова до слів «інформування» і «пропаганда». Необхідно було розмістити стикери з цими словами на онлайн-дошці. Вчителі одночасно в онлайн режимі створювали стикери та додавали їх у відповідну частину онлайн-дошки: https://padlet.com/Lana_iz/bzqmm14wjxvo. Виконана вправа показала, що вчителі біології в цілому підбирали яскраві асоціації, але було виявлено окремі стикери, які можна віднести і до інформування і до пропаганди. Ці стикери розташовано на межі. Після виконаної гри зроблено висновки: пропаганда, вплив – це те, що дратує, встановлює кордони, містить емоції. Чим вище емоції, тим, вище вплив. Вплив підштовхує до дії! 1) пропаганду складно розпізнати, тому що вона може виходити з того ж джерела, що і інформування. Але пропаганда може сьогодні інформувати, а завтра маніпулювати; 2) пропаганда небезпечна напівправдою.
На слайдах представлено визначення понять: «інформування», «пропаганда», «джинса», «дезінформація» і для закріплення отриманих знань запропоновано виконати практичний кейс «Створи новину без емоційного впливу».
У процесі виконання вправи «Декодування інформування і пропаганди через відео», вчителі описали маркери розпізнавання інформації і пропаганди та дізналися, що соціальна реклама будується на пропагандистських маркерах. Наприкінці зробили висновок про те, що кожна людина сприймає інформацію по-різному, один і той самий текст можна пояснити по-своєму. Не знаючи маркерів і практичних інструментів, які допоможуть розрізнити інформування і пропаганду, ми не зможемо правильно їх ідентифікувати.
Робота з видами інформації включала формування уміння визначати вид інформації по заданим сюжетам. Учасникам пропонувалося розпізнати за поданими плакатами такі види позитивної пропаганди: реклама, соціальна реклама, PR-акція. Майже всі учасники правильно розпізнали різні види інформації та дійшли до висновку, що PR-акція формує лояльність до бренду, а не рекламування продукту, соціальна реклама працює з соціальною проблемою та не дає вибору, адже вона побудована на пропагандистських маркерах.
Модуль 3 завершився виконанням енерджайера «Створи інформаційну павутинку». Яскраве павутиння сплели із правдивих і неправдивих повідомлень, зробивши висновок, що в реальному спілкуванні можна знайти людину і дізнатися сутність інформації, яку вона повідомила, а в мережі Інтернет для того, щоб визначити наскільки правдива інформація і хто її повідомляє, необхідно вміти користуватися спеціальними інструментами для перевірки. Учасникам представлено алгоритм та інтернет сервіси для перевірки фото та відео.
Рольова гра «Шість капелюхів мислення», застосована на тренінгу, сприяла розвитку критичного мислення у вчителів біології, креативності та уміння аргументувати та приймати правильні рішення. Учителям запропоновано об’єднатися у три групи, кожній групі надано право обрати біологічну проблему та спробувати її вирішити, спираючись на певний тип мислення відповідно до свого кольору капелюха. Кожна команда одягла на себе капелюхи відповідних кольорів і презентувала вирішення свого проблемного питання відповідно до ролі капелюха. На прикладі цієї гри вчителі виробляли уміння розрізняти і формулювати факти і судження.
Рефлексія «Коло вражень». Учасникам запропоновано підібрати зображення у вигляді предмету, який відображає його враження і настрій після тренінгу та додати прикрасу на ялинку. Яскравою особливістю проведення рефлексії було те, що учасники у середовищі онлайн-дошки Padlet створювали стикери, підбирали назви предметів, які у них викликають відповідні почуття після тренінгу, завантажували зображення з мережі інтернет та додавали предмети у вигляді прикраси на ялинку, коментуючи свої дії та пояснюючи свої враження від тренінгу. Ось така ялинка у нас вийшла: https://padlet.com/Lana_iz/rcyi1aln9cvb
Тренінг завершився побажанням учасникам продовжувати роботу з формування медіаграмотності для свого професійного зростання та презентовано сертифікатну освітню програму «Медіапедагогіка, медіаграмотність та медіабезпека», яка реалізується на кафедрі педагогіки і педагогічної майстерності МДПУ імені Богдана Хмельницького та надає можливість вчителям закладів загальної середньої освіти отримати підвищення кваліфікації загальною кількістю 30 годин.
Всім учасникам тренінгу було вручено сертифікати.
Прес-реліз підготувала Ізбаш С.С.
